Класична хірургія варикозної хвороби включає видалення стовбура варикозної вени через мінімум 2 розрізи спеціальним зондом (флебекстрактором) з наступним видаленням окремих гілок вени та перфорантних вен через окремі розрізи.
Вперше застосована 1907 р. Babcock та модифікована в 1950 рр. Narat та Cockett, дана методика досі широко застосовується в Україні через її відносну простоту для хірурга та відсутність необхідності в складній апаратурі.
Основними недоліками є: 1. частота рецидиву, що досягає 60%;
2. висока травматичність (часті ушкодження нервів, гематоми, нагноєння та ін),
3. необхідність наркозу (великі розрізи та витягування вени зондом досить болючі процедури);
4. низький косметичний ефект (велика кількість розрізів по 2-5 см).
Частота рецидивів (повторної появи вен) дуже сильно залежить від вміння та техніки хірурга; мінімальна кількість (5%) досяжна лише для досвідчених судинних хірургів. При цьому в українській медицині операції на венах вважаються нескладними, порівняно з операціями на артеріях, і тому часто довіряються менш досвідченим хірургам. Результатом є скарги пацієнтів на "вени, що знову з'явились після операції".Основним недоліком класичної флебектомії є проведення операції "всліпу": оперуючий хірург не проводить УЗД і не може сам бачити будову та хід вени до операції та змушений спиратися на дані іншого лікаря - спеціаліста з УЗД. Це часто призводить до поганих результатів та непорозумінь між лікарями й незадоволення пацієнтів.
Сучасні мініінвазивні операції не лише позбавлені вищезазначених недоліків, але й проводяться під контролем УЗД, що дозволяє досягти відмінного лікувального та косметичного результатів!
Немає коментарів:
Дописати коментар